Що таке банкрутство?

За фактом, банкрутство або неспроможність платіжного характеру настає в тому випадку, коли суб’єкт не має фінансових можливостей для оплати рахунків. Виникнення неплатоспроможності провокується значним збільшенням витрат, які не можуть покрити доходи від діяльності, а також наявні грошові активи.

Якщо боржник не платить по рахунках тривалий період часу, більше 3 місяців, це класифікується як абсолютна неплатоспроможність і є приводом для визначення факту банкрутства.

Для визнання банкрутства необхідні вагомі докази неплатоспроможності. Отримання даного статусу приватною особою або організацією можливо тільки після подачі заяви в арбітражний суд і проходження відповідної процедури.

Варто зазначити, що отримання статусу банкрута не є приводом для повного звільнення від боргових зобов’язань. В даному випадку суб’єкт отримує можливість погасити борги будь-яким альтернативним способом, а не регулярними грошовими перерахуваннями.

Типи фінансової неспроможності

Існують різні види банкрутства, які варто розглянути більш докладно.

1. Реальне. В даному випадку можна спостерігати дійсну неплатоспроможність суб’єкта через серйозні фінансових втрат, понесених за будь-якої причини. Господарська діяльність неможлива через відсутність капіталу.
2. Технічне. Фірма є неплатоспроможною, але при цьому розмір її фінансових активів перевищує розмір боргів. При даному типі банкрутства досить введення грамотного антикризового управління для відновлення господарської діяльності.
3. Умисне. При умисному приведення підприємства в неплатоспроможні стан можна спостерігати дії керуючих осіб, що призводять до навмисного значного погіршення фінансового становища. Умисне банкрутство кримінально карається.
4. Фіктивне. Банкрутство такого типу характеризується стабільним становищем підприємства, але при цьому керівництво оголошує його неплатоспроможним з метою отримання відстрочки від кредиторів або зменшення боргових зобов’язань. Такі дії також переслідуються за законом.

Процес визнання факту банкрутства

Процедура банкрутства є багатоетапним процесом, який ініціюється боржником або його кредиторами. Для цього необхідно скласти заяву встановленого зразку та подати його в арбітражний суд. Такий підхід необхідний для ретельного розгляду дійсного стану підприємства, тому як в деяких випадках неплатоспроможність може бути помилковою або фіктивною. Кожній стадії банкрутства характерні певні дії, прийняті з метою з’ясування дійсного фінансового становища і відновлення господарської діяльності, якщо це представляється можливим.

Спостереження

В ході стадії спостереження призначається тимчасовий керуючий, який отримує повний доступ до бухгалтерської та іншої фінансової документації. Це необхідно для здійснення ретельного фінансового аналізу і визначення подальшого розвитку компанії, а також забезпечення можливості максимального збереження її майна. Процес спостереження триває не більше 7 місяців. В ході заходу виконуються такі завдання:

• пошук можливостей погашення заборгованості;
• визначення варіантів відновлення платоспроможності підприємства;
• виявлення активів, достатніх для покриття судових витрат;
• виявлення можливостей для виплати заборгованості по заробітній платі співробітникам.

На даному етапі проводяться збори кредиторів для обговорення подальших варіантів розвитку подій і необхідності використання більш дієвих процедур.

Оздоровлення

Стадія оздоровлення спрямована на відновлення фінансової спроможності підприємства. На даному етапі управління компанією залишається колишнім, але відповідальні особи істотно обмежуються в своїх можливостях і не можуть без узгодження здійснювати операції за розпорядженням майном. Також здійснюється реструктуризація боргів кредиторами.

Триває оздоровлення не більше двох років, якщо по закінченню цього терміну борги так і не були виконані, кредитори знову можуть звернутися в судові інстанції для проведення відповідних санкцій.

Зовнішнє управління

Даний етап не входить в категорію обов’язкових і реалізується за рішенням суду в тому випадку, коли є варіант відновити фінансову стабільність компанії за допомогою зміни схеми управління. Триває захід до півтора років.

На цій стадії банкрутства виконуються такі завдання:

• керівник відсторонюється від управління підприємством, і все його обов’язки переходять до тимчасового керуючого;
• обмежуються можливості ради директорів, зборів акціонерів та інших органів, що управляють з переходом їх повноважень тимчасового керуючого;
• вводиться мораторій на виплату заборгованостей.

Найпривабливіше для компанії-боржника – це мораторій на погашення заборгованостей. На період зовнішнього управління підприємство не виплачує фінансових зобов’язань без будь-яких штрафів, і всі кошти йдуть на відновлення фінансового становища.

Конкурсне виробництво

Це завершальний етап банкрутства в тому випадку, якщо не було досягнуто мирової угоди. Полягає він в повній ліквідації компанії. Все майно підприємства реалізується, і отримані кошти йдуть на виплату заборгованостей кредиторам. Триває процес близько року з можливістю продовження на 6 місяців в тому випадку, якщо за відведений час майно повністю не було розпродано.

Мирова угода

Досягнення мирової угоди можливе на будь-якому етапі банкрутства. Дана процедура має на увазі певний компроміс між боржником і кредиторами, умови якого в повній мірі задовольняє обидві сторони.

Які критерії застосовуються при виявленні фінансової неспроможності?

Ознаки банкрутства поділяються на прямі і непрямі. Прямою ознакою є нездатність суб’єкта погасити фінансові зобов’язання перед кредиторами, а також і інші заборгованості, в тому числі і по заробітній платі, протягом трьох місяців. Непрямі ознаки можуть бути різними, і вони вказують на погіршення фінансового становища підприємства. До них відносяться:

• помилки і неточності при веденні бухгалтерської документації;
• істотне зменшення зовнішнього балансу коштів;
• скорочення ліквідних коштів;
• збільшення боргів перед постачальниками;
• наявність заборгованості по заробітній платі;
• відсутність виплат акціонерам і інвесторам;
• різка зміна цінової політики.

Процедура банкрутства є досить тривалим і складним заходом, ініціювати яке може як сам боржник, так і кредитори. Визнання банкрутства здійснюється тільки після проходження всіх етапів, за рішенням суду.